Трілочана (санскр. त्रिलोचन, trilocana). “Трьохокий” – епітет Шіви. Теософський словник
Трілочану також називають Трікаладарші, оскільки його три ока дозволяють йому бачити крізь час: минуле, теперішнє та майбутнє відкриті йому одночасно. Завдяки цьому Шіва є господарем часу (кала) і перебуває поза його межами.
Міфологічні аспекти та легенди, пов'язані з цим ім'ям:
1. Легенда про появу третього ока. Найвідоміша історія розповідає про те, як дружина Шіви, богиня Парваті, жартома підкралася до нього ззаду і закрила йому очі долонями. Оскільки очі Шіви (Сонце та Місяць) давали світло всьому світу, всесвіт миттєво занурився в цілковиту темряву та хаос. Щоб врятувати світ від загибелі, посеред чола Шіви спалахнуло яскраве полум'я – так з’явилося третє око, яке відновило світло й порядок.
2. Історія про спопеління Камадеви (бога кохання). Цей сюжет підкреслює руйнівну силу третього ока. Коли боги хотіли, щоб Шіва перервав свою медитацію і закохався в Парваті, вони підіслали до нього бога любові та пристрасті – Камадеву. Камадева випустив свою стрілу бажання, але Шіва, розлючений втручанням, відкрив своє третє око. Промінь чистого вогню миттєво перетворив бога любові на попіл. Символізм – це означає перемогу над тілесними бажаннями (кама) заради вищої духовної мети.
3. Міфологічні відповідності трьох очей. В індуїстських текстах (наприклад, у Шіва-пурані) очі Трілочани асоціюються з трьома джерелами світла та енергії: Праве око – Сонце (Сур'я) є символом активності та дня. Ліве око: Місяць (Чандра) є символом спокою та ночі. Третє око: Вогонь (Агні) є силою руйнування та трансформації.