Ілюзія (лат.). Це омана, заблудження на ментальному плані; ілюзія є здатністю деякої ментальної мислеформи, де­якого ідеалу і деякої концепції – відчутої, усвідомленої і мен­тально інтерпретованої – домінувати над ментальними проце­сами індивідуума або раси і, отже, накладати обмеження на індивідуальне або групове вираження. Ментальну ілюзію можна описати як ідею, втілену в ідеа­льній формі, яка не залишає місця, або простору, для будь-якої іншої форми ідеалу, і цим позбавляє здатності вступати в контакт з ідеями. Людина прив’язується до світу ідеалів і ідеалізму. Вона не може порвати з ним. Така мента­льна ілюзія зв’язує, обмежує і ув’язнює людину. Отже, хороша ідея може дуже легко стати ілюзією і виявитися руйнівним обумовлюючим чинником в житті тієї людини, яка вловила її. _{Аліса Бейлі}     Див. також сумарна ілюзія.