Утворення 16 типів особистості
In English >>>
Жоден з восьми типів Юнга не зустрічається у чистому вигляді. 8 типів певним чином поєднуються між собою, і їх комбінація дає 16 підтипів (а не 64, як можна було би припустити, помноживши 8 на 8).
Психологічний тип - це поєднання різних психічних функцій. У своїй праці «Психологічні типи» Карл Юнг поділив всі 8 функцій на дві групи: РАЦІОНАЛЬНІ (або судження) та ІРРАЦІОНАЛЬНІ (або сприйняття).
Юнг стверджував, що пара функцій СЕНСОРИКА – ІНТУЇЦІЯ є ірраціональними (або сприймаючими), оскільки за їх допомогою людина безпосередньо сприймає те що є. А пара функцій ПОЧУТТЯ – МИСЛЕННЯ є раціональними (або оцінюючими), за їх допомогою людина осмислює, оцінює, робить висновки.
Карл Юнг вважав, що ПОЧУТТЯ є раціональною функцією, оскільки за допомогою них людина оцінює ситуацію, а не безпосередньо сприймає її. Уявімо, наприклад, що людина захворіла. Вона може проявляти різні почуття у цій ситуації: може засмутитися, а може і зрадіти, якщо хвороба допоможе їй уникнути зустрічі, на якій вона не хотіла бути присутньою. Почуття оцінюють ситуацію ("подобається - не подобається, добре - погано") в залежності від контексту.
Варто зауважити, що Юнгіанський термін «раціональність» тотожний планомірності, а термін ірраціональність тотожний спонтанності. Детальніше про це тут >>>
Сенсорика (S) та Інтуїція (N) є ірраціональними функціями (або функціями сприйняття)
Почуття (F) та Мислення (T) є раціональними функціями (або функціями оцінювання, судження)
Коли ми кажемо “тип Se”, ми маємо на увазі тип, у якого головною функцією є Se функція, при цьому інші функції також присутні у цього типу. Одна із функцій завжди переважає інші у силі, швидкості реакції та в усвідомленості цієї реакції. Вона називається головною. Карл Юнг дослідив, що в структурі психіки людини другою по силі після головної функції є допоміжна функція:
«Уважне дослідження кожного індивідуального випадку незмінно виявляє той факт, що поряд із найбільш диференційованою (головною) функцією постійно присутня інша функція, що має другорядне значення а отже, і менш диференційована у свідомості... Досвід показує, що вторинна функція завжди така, природа якої є іншою, але не протилежною до головної функції; так, наприклад, мислення (T) як головна функція, може легко поєднуватися із інтуїцією (N) як допоміжною, або так само добре з відчуттям (S), але ніколи не з почуттям... Почуття (F), будучи функцією судження (judging), успішно конкурує з мисленням.» (1)
Якщо головною функцією є мислення (T), яке є функцією судження, то допоміжною функцією не може бути почуття (F), яке також є функцією судження. Якщо головною функцією є інтуїція (N), функція сприйняття, то допоміжною функцією не може бути сенсорика (S), яка також є функцією сприйняття.
Тобто, якщо головною є функція судження, то допоміжною може бути лише функція сприйняття, і навпаки.
Головна і допоміжна функції протилежні за параметром екстраверсія-інтроверсія. Якщо головна функція є екстравертною, наприклад Te, то допоміжна функція є інтровертною, наприклад Si.
Отже, кожен з 8 типів може мати два варіанти в залежності від допоміжної функції.
* * * * *
1 - "Психологічні типи", 1921. Розділ X. 11. Головні та допоміжні функції.