СЛОВНИК АНАЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Аналітична психологія

Архаїзм

Архаїзм - словом “архаїзм” я позначаю древній характер психічних вмістів і функцій. При цьому мова йде не про архаїчну древність, створену у вигляді імітації, як, наприклад, римська скульптура пізнішого періоду або “готика” XIX століття, а про властивості, які мають характер залишку, що зберігся. Такими властивостями є всі психологічні якості, які, по суті узгоджуються з властивостями примітивного душевного устрою. Ясно, що архаїзм перш за все притаманний фантазіям, які виникають із несвідомого, тобто тим плодам несвідомого фантазування, які  доходять до свідомості.

Якість образу є тоді архаїчною, коли образ має безсумнівні міфологічні паралелі. Архаїчними є асоціації за аналогією, які створюються несвідомою фантазією, так само як і її символізм. Архаїзм є ототожнення з об’єктом – містична співучасть (див.). Архаїзм є конкретизація мислення і почуття. Далі архаїзм є нав’язливість і нездатність володіти собою. Архаїзм є злитне змішання психологічних функцій між собою, на противагу диференціації (див.), – наприклад, злиття мислення з почуттям, почуття з відчуттям, почуття з інтуїцією, а також злиття частин однієї і тої ж функції (наприклад, кольоровий слух) і те, що Блейлер називає амбітенденцією і амбіваленцією, тобто станом злиття з протилежністю, наприклад, якогось почуття з протилежним до нього почуттям.

Карл Густав Юнг