КЛАСИЧНА І ДУХОВНА ПСИХОЛОГІЯ

ПРО ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ЛЮДИНИ – СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ.

 Духовна психологія різниться від класичної психології головним чином у своїх цілях та інтерпретаціях "що таке людина" і, виходячи з цього – у своїх методах.
 
1) Класична психологія розглядає людину як фізично-емоційно-розумову істоту плюс деякі інтуїтивні аспекти; Духовна (або езотерична) психологія розглядає людину як істоту, що потребує для свого прояву фізично-емоційно-розумово-інтуїтивні складові, але не зводиться до них.
 
2) Класична психологія і сучасні тренінги з розвитку особистості пропонують розвивати нові знання-вміння-навички, щоб бути успішним; це дорівнює щастю в її розумінні; Духовна (езотерична) психологія пропонує людині відновити зв’язок з її власною природою, який водночас є фактом, але фактом неусвідомлюваним, тому завдання – усвідомити цей факт.
 
3) Класична психологія пропонує динаміку, рух: переосмислення минулого досвіду, формування плану дій з вдосконалення в майбутньому і алгоритм руху; В духовній (езотеричній) філософії і психології стверджується, що людина вже є досконалою і бездоганною істотою. Завдання полягає лише в тому, щоб згадати про це, відновивши цей стан. Для цього варто зберігати стан внутрішньої тиші, намагатись безоціночно сприймати події, та віднаходити проміжки між думками: там – фундаментальна Реальність.
 
4) Помилкою є брати методи духовної (езотеричної) психології і очікувати результат, який радше можна було би очікувати від методів класичної психології. Якщо особистість все ж так зробить, тоді отримає не те, що шукала; наприклад, при застосуванні езотеричних практик сильно зростає енергія людини, а оскільки сама людина не знає, що з цією енергією робити і куди її застосовувати, то часто це посилює емоційні проблеми або посилює особистісні недоліки характеру.
 
Духовна психологія разюче відрізняється від класичної психології у визначенні і оцінці стану свідомості людини. Для прикладу, класифікація станів свідомості одного з напрямків духовної психології (Гурджієв, Четвертий шлях).
 
 1-й стан. Темрява. Сон зі сновидіннями. Тіло нерухоме. Людина – пасивна у снах машина. В такому стані людина проводить приблизно третину свого життя. 
2-й стан. В цьому стані середня людина проводить решту частини свого життя (люди рухаються, говорять, пишуть книги, беруть участь у політиці, вбивають один одного). Цей стан класична психологія називає "ясна свідомість" або стан неспання. Проте з точки зору духовної психології у цьому стані людина не усвідомлює ні себе, ні інших. Духовно (езотерично) кажучи – людина спить. Тілесно-активна людина як ходяча і говоряча машина, що НЕ усвідомлює правильно. 
3-й стан. Світло. Самосвідомість. Обізнаність про "Я". Самозгадування. Зазвичай вважають, що ми вже маємо цей стан і завжди обізнані про себе, думаємо і почуваємо з повним усвідомленням того що ми робимо. Проте класична психологія і західна наука прогледіли той факт, що людина НЕ перебуває у цьому стані свідомості. На сьогоднішній день такий стан можливий лише у вигляді рідкісних спалахів чи внаслідок тривалої практики.
4-й стан. Людина пробуджується. Об’єктивна свідомість людини може бачити речі такими, якими вони дійсно є. Це результат внутрішнього росту, тривалої і важкої роботи над собою.
 
Класична психологія працює з людиною, яка перебуває у другому стані свідомості. Духовна ж психологія намагається перевести людину з 2-го у 3-й стан свідомості (коли людина згадує Себе), а з 3-го – у 4-й для досягнення людиною стану Пробудження, коли людина свідомо встановлює і підтримує контакт зі своєю Душею або своїм вищим "Я".
 
 Андрій Забава, психолог, Львів
 
Стаття "КЛАССИЧЕСКАЯ И ДУХОВНАЯ ПСИХОЛОГИЯ: СХОДСТВА И РАЗЛИЧИЯ" російською мовою тут >>>
Стаття про Різновиди активності розуму тут >>>
 

*     *     *     *     *

Проводиться набір у групу з вивчення езотеричної психології.

Ілюзія та реальність у світлі езотеричної (духовної) психології

Троїста природа індивідуальної мани.


В езотеричній психології розрізняють 2 види мани (glamour): індивідуальну та планетарну (яка в класичній психології називається колективним несвідомим).

Індивідуальна мана в залежності від природи виникнення ділиться на 3 види:

1) Майя (maya) – мана, пов’язана із фізичним та ефірним планами;

2) Мара (glamour) – мана, пов’язану з емоційним (астральним) планом;

3) Ілюзія (illusion) – мана, пов’язану із ментальним планом;

На шляху еволюції людина починає усвідомлювати в собі один або декілька розколів (коливань між парами протилежностей), що триватиме доти, аж доки не буде побачено серединний шлях. Це можуть бути:

А) Майя – розкол між ефірним і фізичним тілом, що призводить до нестачі життєвості, фізичної слабкості, схильності до одержимості і до багатьох інших проблем. Така людина блукає та застрягає у ефірних потоках енергії та у світі матеріальних об’єктів. Ефірні енергії  низького ґатунку втягують людину у хибну активність і оточують її водовертю дій і станів, в яких вона є безпорадною. Це рабство може бути припинене шляхом устремління і ментального контролю, а на пізніших етапах – завдяки контролю Душі.

Б) Мара – розколи в емоційному (астральному) тілі, що призводять до величезної кількості психологічних проблем, які ґрунтуються на підвищеній почуттєвості, на чутливості до ман інших людей;

В) Ілюзія – розколи в ментальному тілі, які породжують ментальні ілюзії різних видів, зокрема контроль над людиною з боку мислеформ, які створені нею самою, чутливість до існуючих світових, національних або групових мислеформ, нав’язливі ідеї, відчуття драматизму або важливості, фанатична прихильність до ідей, успадкованих з минулого, або суто особистісні ментальні реакції; Ці мислеформи стають більш реальними, ніж Істина, яку вони вуалюють, і, отже, контро­люють контакт людини з Реальністю.

Сумарна Мана = майя ефірна + мара астральна + ілюзія ментальна.

Де можна виявити ману

Мана обов’язково присутня там, де є гордість, критицизм, відчуття відособленості і переваги над іншими.

Більша частина сучасного людства поляризована у емоційному тілі (точка свідомості знаходиться у емоційному тілі), тому найбільш актуальною для людства на сьогодні є робота з астральною маною – марою. Саме цим в основному і займається класична психологія – розсіюванням індивідуальної мари індивідуумів, які звертаються за психологічною допомогою.

Мана на астральному плані – Мара

Згідно езотеричної психології (А.Бейлі), є три типи сил, які створюють Велику Оману на астральному плані

І. Сила егоїстичного бажання

Ця сила потрібна і є корисною для людей на інволюційній дузі розвитку, щоб навчитись життєвого досвіду. Для людини, яка переходить на еволюційну дугу циклу стає зрозумілим вислів, який стверджує, що “єдиним гріхом є гріх сепарації, відособлення”.

ІІ. Сила страху

Є основним астральним злом; корені страху – в самій матерії, в субстанції і у взаємодії Душі й Матерії. Його модифікацій безліч, зокрема: страх смерті (як страх невідомого), страх майбутнього (як очікування неприємностей в майбутньому), страх фізичного болю, страх невдачі. Також страх невідомого, страх перед природою і життям, страх втратити друзів і близьких, страх втратити здоров’я, гроші, популярність чи авторитет, страх самотності, навіть страх самого страху.

ІІІ. Сила сексуального тяжіння

Коли людство починало свою еволюцію, то проблеми зловживання сексом не було. Вона з’явилась в період розвитку емоційного тіла людини – тоді власне роль сексу як акту для продовження роду була викривлена, виникли бажання отримувати лише плотське задоволення і залежність людини від цього бажання.

ОСНОВНІ МАНИ, ЯКІ ТРИМАЮТЬ ЛЮДСТВО В РАБСТВІ

• Мана матеріальності

Причина – відсутність розуміння істинної природи взаємостосунків між Душею і формою, між Духом і матерією; страх не отримати необхідного для прожиття і відповідна погоня за достатком: мана матеріальності є масовою астральною формою, тому надзвичайно потужна.

Засіб усунення – виробити правильне ставлення до грошей і до матеріальних цінностей та завжди усвідомлювати, що за будь-якою матеріальною цінністю має стояти глибший сенс; якщо ж такого сприйняття немає, то це є симптомом залежності від мани матеріальності.

• Мана почуттєвості

Причина – змішування в людській свідомості чистої безумовної любові з сентиментальністю, бажанням бути любимим та прихильністю-прив’язаністю. Безумовна безкорислива любов підміняється бажанням бути поряд з тим, хто дасть підтримку і покаже свою прихильність.

Засіб усунення – налаштовуватись на чисту любов Душі, на її спонтанну відсутність бажань для окремого “я” і її стан свободи та ставлення до інших істот як до вільних Душ, не обмежених жодною прихильністю-прив’язаністю.

{jcomments on}Самоспостереження та внутрішня тиша на шляху до пробудження

Частина І. Внутрішній світ людини.

Частина ІІ. Зупинка внутрішнього діалогу. Проблема ототожнення.

Частина ІІІ. Почуття власної важливості та жалість до самого себе. Внутрішні рахунки та важливість прощення.

Cтаття російською мовою тут >>>

------     Частина І. Внутрішній світ людини     -----

З точки зору духовної психології середня людина знаходиться у стані сну свідомості і реагує на все механістично (див. статтю "Класична і духовна психологія: про індивідуальний розвиток людини")   Задача людини – пробудитися, пізнати себе, свою вищу духовну природу і встановити свідомий контакт зі своєю душею, своїм вищим «я». Це не відбувається саме по собі, пізнання себе потребує величезних постійних зусиль з боку «сплячої» людини.

Робота над собою починається із самоспостереження, коли людина виокремлює в собі Спостерігача, який спостерігає, і те, за чим спостерігають. Самоспостереження корисне не лише для того, хто хоче пробудитися, але й для звичайної людини, яка просто хоче позбутися емоційного болю та інших негативних станів психіки, які її турбують.

Для того, щоби самоспостереження було можливим, потрібно розуміти, що відбувається у внутрішньому світі людини.

Самоспостереження та внутрішня тиша на шляху до пробудження

Частина І. Внутрішній світ людини.

Частина ІІ. Зупинка внутрішнього діалогу. Проблема ототожнення.

Частина ІІІ. Почуття власної важливості та жалість до самого себе. Внутрішні рахунки, важливість прощення.

Початок тут >>>

------------   Частина ІІІ. Почуття власної важливості та жалість до самого себе. Внутрішні рахунки та важливість прощення   ------------------

Як часто ви засмучуєтеся із-за того, що вас не розуміють, недооцінюють, що до вас не так ставляться і ви мали би бути у кращих умовах, що життя несправедливе до вас? Це називається жалість до самого себе. Практикуючи самоспостереження людина починає краще розрізняти в собі цей негативний стан. Ось що пише про це Карлос Кастанеда:

«Дон Хуан попросив мене сказати йому, яка була моя найприродніша реакція у моменти стресу і збентеження, перед тим як я став його учнем. Він сказав, що його власною реакцією була лють. Я сказав йому, що моєю була жалість до самого себе.

Дон Хуан сказав: «Зараз ти вже не можеш згадати ті нескінчені зусилля, які потрібні були тобі для того, щоби зробити жалість до себе своєю відмінною рисою. Жалість до себе була постійним свідком усього, що ти робив. Вона була прямо на кінчиках твоїх пальців, готова давати тобі поради. Жалість до себе була корисною для тебе, тому що ти або відчував свою важливість, або ти думав, що заслуговуєш на кращі умови, краще ставлення, або тому що ти не хотів брати відповідальність за свої вчинки.

Стиранням своєї особистісної історії ти відкидав використання жалості до самого себе. Для того, щоб жалість до себе працювала, тобі необхідно бути важливим, безвідповідальним та безсмертним. Коли ці відчуття якимось чином змінені, то ти вже не маєш можливості жаліти самого себе.» (3)

Жалість до самого себе є одним з видів ототожнення. Ось що пише про це Моріс Ніколл:

«Однією з форм ототожнення є внутрішні рахунки. Одна з найпоширеніших форм внутрішніх рахунків полягає в тому, що ми думаємо про те, що про нас думають іншіяк вони поводяться з нами. Людина може відчувати, що її недостатньо цінують, і це мучить її, змушує підозрювати інших і викликає величезну втрату енергії.

 5 листопада - Лекція на тему: "Психологія і духовність"

- Класична і духовна психологія: спільне і відмінне;

- Чи можна психологічні питання вирішити духовними практиками?

- Формування "внутрішнього свідка", зв'язок з Вищим.

 

Коли: субота, 5 листопада, о 13:00.

Адреса: вул. Устияновича, 4, перший поверх, приміщення бібліотеки.

(Як знайти - за головним корпусом Політехнічного інституту, справа.)  Мапа >>> ; 

Оргвнесок.

Тривалість - 2 год. Лекція плюс обговорення.

Проводить Андрій Забава, психолог, консультант з індивідуального і корпоративного розвитку.

Група з вивчення езотеричної психології

Проводиться набір у групу з вивчення езотеричної психології у Львові. Веде заняття - Андрій Забава. Тел.: 050-7225007

Теми занять:

1. Відмінність між езотеричною та класичною психологією.

2. Що таке духовний шлях, віхи на ньому: випробування, учнівство, посвячення.

3. Ілюзія та реальність, природа мари та майі.

4. Езотерична психологія про баланс духовного та матеріального. 

5. Мислеформи. Егрегори як згустки енергії-інформації.

6. Сім Променів – сім типів людей.

7. Програма розвитку особистості і завдання душі – методи визначення.