4 стилі взаємодії

ЧОТИРИ СТИЛІ ВЗАЄМОДІЇ

Англійською мовою тут >>

Всім нам з дитинства притаманний певний стиль поведінки, певні уподобання та загалом певне ставлення до життя. Ми всі по-різному виражаємо себе і по-різному впливаємо на інших. Часто ми не можемо зрозуміти поведінку інших людей, а вони не можуть зрозуміти нашу. Більше того, деколи ми не можемо зрозуміти, що керує нашою власною поведінкою.

Для того, щоб індивідуальні особливості використовувалися з користю, і не ставали бар’єром у відносинах між людьми, варто зрозуміти, які цілі, мотивації та переконання лежать в основі поведінки людей. Розуміння свого стилю взаємодії та стилю інших людей сприяє більш ефективній комунікації та допомагає уникнути багатьох непорозумінь.

Розрізняють чотири стилі взаємодії

Різні стилі характеризуються різними цілями, а також різними стратегіями для досягнення цих цілей.

• Впорядковуючий стиль (Ordering). Люди з цим стилем прагнуть порядку і стабільності. Вони впорядковують хаотичну діяльність, структурують, створюють систему, розробляють правила і слідкують за їх дотриманням.

Зазвичай мають серйозний вигляд, поводяться стримано, дисципліновані, дотримуються певної психологічної дистанції у спілкуванні, часто зберігають безпристрасний вираз обличчя.

• Залучаючий стиль (Engaging). Метою людей цього стилю є організація групової роботи. Вони вміють привертати увагу інших до певної задачі, залучати до спільного обговорення та діяльності, легко вступають у взаємодію з незнайомими людьми, активно використовують соціальні мережі.

Залучаючі зазвичай швидко рухаються і швидко говорять, нетерплячі, напружені, демонстративні, настирливі, їм важко дається зберігати дистанцію при спілкуванні.

• Змінюючий стиль (Changing). Люди цього стилю прагнуть новизни та змін. Вони руйнують старі системи і шаблони, ініціюють зміни, діють впевнено і рішуче, швидко орієнтуються у новій ситуації, прокладають шлях у новому напрямку.

Поводяться активно, незалежно, невимушено та розкуто, гнучко реагують на зміни, легкі на підйом, енергійні, ініціативні, креативні, відкриті до нового і нестандартного

• Інтегруючий стиль (Integrating). Люди з таким стилем керуються прагненням до єдності та гармонії. Вони згладжують конфлікти, допомагають знайти консенсус, створюють гармонійну атмосферу. Проявляють дипломатичність, уникають прямоти та категоричності у висловлюваннях, щоб нікого не образити.

За характером поступливі, толерантні, поблажливі до чужих слабкостей, поважають особистий простір інших, вміють вислухати. Рухаються плавно, нікуди не поспішають, виглядають розслабленими.

Представникам різних стилів притаманний різний підхід до ухвалення рішеннь.

Інтегруючий (I) - радиться з іншими, намагається врахувати всі фактори і думки; вагається, якомога довше відкладаючи ухвалення рішення; очікує на підтримку чи імпульс від інших.

Змінюючий (C) - рішення ухвалює швидко і самостійно, без детального планування, готовий іти на ризик, використовує нестандартний підхід, легко змінює рішення при зміні ситуації.

Залучаючий (E) - перед тим як щось робити складає чіткий план дій. Орієнтований на швидке досягнення результату. Поки справа не завершена, не може розслабитися. Може коригувати свої плани в залежності від очікувань навколишніх.

Впорядковуючий (O) - ретельно обдумує своє рішення, збираючи додаткову інформацію, заглиблюючись у деталі, зважуючи всі «за» і «проти», обдумує можливі наслідки. Рухається до цілі неспішно і методично. Зазвичай не змінює своїх рішень.

Наведемо приклад того, як поводяться представники різних стилів на відпочинку:

Оля : Детально планує відпочинок за кілька місяців до поїздки. Хоче провести відпустку з максимальною користю: сходити в музей, у книжковий магазин чи на лекцію. На екскурсіях виправляє гіда, коли той говорить недостатньо точно, що неабияк дратує останнього.

Богдан : Пропонує всім, кого зустріне, різні варіанти спільного відпочинку. Планує маршрут, координує дії учасників. Підчас відпочинку залучає кожного до спільної діяльності: приготування їжі, ігри, походи. Заважає Олі спокійно читати книгу та розмірковувати про важливі речі.

Оксана : Змінює плани в останній момент. Не переймається тим, що подумають інші. Організовує спонтанний відпочинок з 8 людьми, з якими вона тільки-но познайомилася. Не має часу спати, адже можна організувати стільки цікавих речей.

Василь : Поїхав не туди, куди йому насправді хотілося, бо не міг відмовити Оксані. Насолоджується природою у тихому місці на самоті. Деколи бере участь у божевільних витівках Оксани, намагається створювати гармонійну атмосферу в компанії та згладжувати конфлікти.

Спробуйте визначити стиль взаємодії кожного з них.

Ставлення до правил та обмежень

Ставлення до правил та обмежень тісно пов’язане із планомірним та спонтанним підходами до життя. Чим більше в людини переважає планомірний підхід, тим важливіші для неї правила, тим легше вона сприймає обмеження. Чим більше в людини переважає спонтанний підхід, тим менше вона схильна слідувати правилам та обмежувати себе у чомусь.

Представники Впорядковуючого та Залучаючого стилю мають планомірний підхід до життя, вони схильні дотримуватися домовленостей, легко налаштовуються на встановлені правила та порядки, слідують їм та очікують того ж від інших. Правила, закони і порядок дають їм почуття безпеки та стабільності.

Представники Інтегруючого та Змінюючого стилю мають спонтанний підхід до життя, вони намагаються не зв’язувати себе домовленостями та зобов’язаннями, цінують відчуття свободи та можливість діяти спонтанно, правила та обмеження пригнічують їх творчий потенціал.

Найбільше цінують правила та розумні обмеження люди, в яких переважає Впорядковуючий стиль, найменше люблять правила люди, у яких переважає Змінюючий стиль.

Впорядковуючий: Поділяє думку, що правила і закони є однакові для всіх. Може сам встановлювати правила та слідкувати за тим, щоб інші їх дотримувалися. Вважає, що треба зупинятися на червоне світло чи подавати сигнал при повороті, навіть коли навколо нема ні машин, ні перехожих. Схильний до самодисципліни та обмеження своїх потреб, економії та аскетизму.

Залучаючий: Потребує певних правил та структурованого середовища для відчуття стабільності, проте може порушувати правила, якщо це не викличе негативну реакцію навколишніх. Відкрито висловлює незгоду з незрозумілими обмеженнями та правилами.

Інтегруючий: Правила для нього не важливі. Слідує встановленим правилам лише для уникнення конфлікту. Легко порушує правила, коли ніхто не бачить. Ніколи не виступає проти чогось відкрито, якщо не хоче дотримуватись правил, пасивно опирається та непомітно саботує.

Змінюючий: Правила та зобов’язання сприймає як обмеження свободи, легко їх порушує. Негативно реагує на будь-які обмеження. Не рахується з авторитетами, не піддається тиску суспільних умовностей чи шаблонів, схильний до відкритої незгоди та бунтарства.

Ми використовуємо різні стилі у різних обставинах. Людина може проявляти один стиль вдома, другий – із друзями, третій – на роботі.

Характер роботи сильно впливає на стиль взаємодії. Наприклад, для такої монотонної роботи, як бухгалтерія чи програмування, найбільше підходить Впорядковуючий стиль, а для такої динамічної роботи як пожежник чи актор, найбільше підходить Змінюючий стиль. Людині із Впорядковуючим стилем важко було би працювати пожежником, а для людини із Змінюючим стилем було б справжнім покаранням працювати бухгалтером.

Люди можуть змінювати стиль взаємодії в залежності від ситуації. Однак кожному властивий свій природний стиль, в якому людина почувається найбільш комфортно і ресурсно. Інші стилі можуть виявитися для людини занадто енергозатратними, особливо коли вона змушена використовувати невластивий їй стиль тривалий час.

Стилі взаємодії у різних країнах

На стиль взаємодії людини також впливає стиль взаємодії країни, в якій вона проживає. Мешканці різних країн мають різні стилі взаємодії.

Ось як описує відмінності у поведінці Річард Льюіс у книзі “Ділові культури у міжнародному бізнесі”:

«Якось мені довелося бути керівником англійської мовної літньої школи у Північному Уелсі для дорослих слухачів із трьох країн — Італії, Японії та Фінляндії. Інтенсивні заняття чергувалися із вечірніми розвагами, а також екскурсіями історичними та мальовничими місцями.
Ми запланували сходження на гору Сноудон у середу, але напередодні пішов сильний дощ. Близько 10 години вечора під час дискотеки до мене підійшла група фінських студентів із пропозицією скасувати екскурсію — справді, не дуже весело підніматися вгору по брудних схилах Сноудона підчас зливи. Зрозуміло, що я погодився і оголосив про відміну. Я відразу був оточений протестуючими італійцями: навіщо скасовувати захід, на який (звільнення від уроків) вони так чекали? До того ж, екскурсія вже оплачена, тому що входить до загальної вартості курсу, а від дрібного дощику ще ніхто не помирав. І що це з фінами — хіба вони не мають славу витривалого народу?
Трохи збентежений, я вирішив дізнатися думку японців. Ті були дуже тактовні: з одного боку, якщо італійці хочуть у похід, то вони залюбки приєднаються; з іншого боку, якщо ми скасуємо подорож, вони будуть раді залишитися і позайматися додатковий день. Італійці почали висміювати фінів, ті насупилися, щось бурмотіли у відповідь і, мабуть, щоб не "втратити свого обличчя", погодилися йти. Було оголошено, що екскурсія відбудеться.
Дощ ішов усю ніч і весь ранок, поки я снідав. За розкладом автобус мав вирушити о 8.30. О 8.25, прикриваючись парасолькою від зливи, я побіг до автобуса. У ньому сиділи 18 похмурих фінів, 12 усміхнених японців і жодного італійця. День був жахливий, і ми тільки втратили час. Дощ лив не перестаючи; на вершині гори ми пообідали і попленталися назад. Вкриті брудом, ми повернулися близько 5 години, щоб побачити італійців, які пили чай із шоколадним печивом. Цього дня вони обачливо залишилися вдома. Коли фіни запитали їх “Чому?”, італійці відповіли “Йшов дощ”». (1)

У багатьох країнах один стиль взаємодії переважає над іншими.

Впорядковуючий стиль яскраво виражений у Німеччині. Також він переважає у Китаї. В Україні також спостерігається перевага Впорядковуючого стилю над іншими.

Прикладом дещо гіперболізованого Впорядковуючого стилю є поселення амішів, в яких діють сильні обмеження, і практикується аскетичний спосіб життя.

Залучаючий стиль характерний для Сполучених Штатів. Також він переважає у Польщі.

Інтегруючий стиль притаманний Японії, а також він виражений у деяких скандинавських країнах.

Змінюючий стиль спостерігається в таких країнах як Греція, Індія та Ізраїль (2). Серед циган також переважає Змінюючий стиль.

Жоден стиль не є кращим чи гіршим за інші. Певний стиль може бути ефективнішим у певній ситуації.

Знання типології дозволяє не лише уникнути багатьох непорозумінь, які можуть виникнути між людьми з різними стилями, але й покращити взаємодію з ними.

* * * * *

1 – Річард Льюіс. Ділові культури у міжнародному бізнесі. (Richard D. Lewis. When Cultures Collide, 1996)

2 – на думку доктора Адізеса, у Греції, Індії та Ізраїлі переважає Е роль, що тотожна Змінюючому стилю. (Іцхак Адізес. Ідеальний керівник. Розділ: Що є причиною неефективного менеджменту?)

Останнє оновлення 14.03.2024

ІНТЕГРУЮЧИЙ СТИЛЬ ЛІДЕРСТВА

Лідери Інтегруючого стилю керуються прагненням до єдності та гармонії. Вони можуть об’єднувати різних людей у згуртовану групу, а також самі схильні до об’єднання з партнерами. Головним у робочому процесі для них є досягнення згоди та встановлення співпраці між членами групи. Вміють згладжувати суперечності та непорозуміння, проявляють дипломатичність. Створюють навколо себе гармонійну спокійну атмосферу, в якій іншим комфортно взаємодіяти.

Інтегратори проявляють індивідуальний підхід до кожної людини, вміють вислухати, заохочують інших до висловлення своєї думки, свою точку зору не нав'язують.

Схильні до колегіального ухвалення рішень: радяться з іншими, враховують різні точки зору, поєднують різні бачення, підтримують постійний обмін думками між фахівцями.

На думку І.Адізеса, роль Інтегратора необхідна будь-якій компанії для ефективної діяльності як у короткостроковій перспективі, так і у довгому періоді часу:

Інтеграція означає створення та розвиток культури взаємодовіри та поваги, коли лідер намагається бути непомітним, щоб група могла продовжувати працювати, якщо із ним або з будь-ким із групи щось трапиться.
Компанії, які пов’язують свій успіх із будь-якою однією особою, обов’язково стикнуться з кризою, якщо ця особа вирішить піти або помре… Оскільки період життя організації має бути довшим, аніж життя окремої особи, довготривала ефективна цілісність залежатиме від того, чи створено команду людей, які розуміють, довіряють та поважають один одного і доповнюють вміння один одного. (1)

Переваги і недоліки Інтегруючого стилю лідерства

Переваги:
* Створює настільки згуртовані групи, які не розсипаються навіть при зміні лідера чи в умовах нестабільності.
* Уникає зайвих процедур та бюрократії, встановлює таку систему звітності, яка дозволяє зберігати невимушену, творчу атмосферу в колективі.
* Дає іншим велику свободу дій, делегує повноваження, дозволяє самостійно вести проекти, що є передумовою для творчості і нестандартних рішень.
* Гнучкість та висока адаптативність, ділова активність керівника орієнтована на поточну ситуацію.
* Індивідуальний підхід до клієнтів із активним підтриманням зворотного зв’язку.

ЧОТИРИ СТИЛІ ЛІДЕРСТВА

Ідеального лідера не існує, кожен має свої сильні та слабкі сторони. Одні лідери діють ефективніше у стабільному середовищі, а інші є ефективнішими в умовах змін. Одні ефективніше взаємодіють із великими групами людей, інші – з малими. Одні більш схильні до розширення бізнесу, інші – до його вдосконалення та стабілізації.

Різні стилі лідерства характеризуються різними цілями, а також різними стратегіями для досягнення цих цілей.

• Змінюючий стиль (Changing). Лідери цього стилю прагнуть до максимальної реалізації можливостей та впровадження змін. Вони мають масштабне, глобальне бачення, відкриті до нового, гнучко і своєчасно реагують на зміни, швидко і самостійно ухвалюють рішення, діють швидко, без зайвих обдумувань, їм подобаються важкодосяжні цілі, вони готові іти на ризик та використовують нестандартний підхід до вирішення задач. Такі лідери здатні руйнувати старі системи і шаблони, ініціюють зміни, діють сміливо і рішуче, прокладають шлях у новому напрямку і впевнено ведуть за собою інших.

• Залучаючий стиль (Engaging). Метою лідерів цього стилю є організація ефективної групової діяльності. Вони орієнтовані на результат, швидко ухвалюють локальні рішення, складають покроковий план дій і відразу приступають до виконання. Лідери Залучаючого стилю легко вступають у взаємодію з незнайомими людьми, постійно розширюють коло контактів. Вони вміють зацікавити та привернути увагу інших до певної проблеми, знають, як донести інформацію до великої кількості людей. Сприяють соціальній логістиці – поширенню товарів та інформації у соціумі, встановленню зв’язків між різними групами людей, створенню соціальних мереж.

• Впорядковуючий стиль (Ordering). Лідери цього стилю прагнуть порядку і стабільності. Вони впорядковують хаотичну взаємодію, створюють зрозумілу систему цінностей, впроваджують закони та правила взаємодії, схильні до точності і порядку у всьому. Ретельно обдумують свої рішення, збираючи додаткову інформацію, заглиблюючись у деталі та зважуючи можливі наслідки, воліють не ризикувати та планувати все заздалегідь. Рухаються до цілі неспішно і методично, створюють стабільні довготривалі системи.

КОНТАКТНІ (ІНІЦІАТОРИ) ТА ДИСТАНТНІ (СТАБІЛІЗАТОРИ)

Можна виокремити два протилежні способи взаємодії людини із зовнішнім світом.

Одні люди активно цікавляться зовнішнім світом, тягнуться до нових об’єктів, ініціюють взаємодію з ними. Таких людей можна назвати КОНТАКТНИМИ ІНІЦІАТОРАМИ.

Інші люди мінімізують взаємодію із зовнішнім світом, уникають контакту з новими об’єктами, їх увага спрямована всередину, вони схильні підтримувати та стабілізувати внутрішні процеси. Таких людей можна назвати ДИСТАНТНИМИ СТАБІЛІЗАТОРАМИ.

У наведеній далі таблиці містяться типові ознаки поведінки Ініціаторів та Стабілізаторів.

...

Контактні (Ініціатори) схильні до розширення. Вони активно досліджують зовнішній світ, їхня увага спрямована на нові об’єкти, від них вони отримують мотивацію та стимул. Ініціатори легко витрачають енергію на взаємодію із новими об’єктами. Під об’єктами маються на увазі як матеріальні (люди, предмети, зовнішнє середовище) так і нематеріальні об’єкти (ідеї, поняття, інформація).

Дистантні (Стабілізатори) орієнтовані на збереження енергії, вони спрямовують увагу на внутрішні процеси, мінімізуючи взаємодію із зовнішніми об’єктами. Стабілізатори досліджують свої думки, відчуття та почуття, схильні до поглиблення та деталізації, впорядковуючи та покращуючи зв’язки між знайомими для них об’єктами.

Швидкість ухвалення рішень

Мені довелося покинути США, щоб перестати прикидатися екстравертом

автор - CHANTAL PANOZZO www.salon.com

Америка цінує завзятих і товариських, але коли я переїхала до Швейцарії, то знайшла своїх людей — фальшиві посмішки там не потрібні

Іноді люди запитують, чому я працюю вдома. Якщо вам насправді цікаво знати, я працюю вдома, щоб уникнути багатьох речей: добирання на роботу, огидних робочих просторів відкритого планування, які заохочують лише до стрімкого зростання продажів шумозахисних навушників, і стійкого уявлення, що ідеальний працівник – це той, хто витрачає найбільше часу на спілкування, а не той, хто найбільш продуктивний. Але найголовніше, я працюю вдома, щоб уникнути чогось дуже болючого: необхідності бути екстравертом.

Розумієте, я - інтроверт. Прошу вибачити, але мені подобається тихе, стримане середовище. Я люблю працювати на самоті. І я більше слухаю, ніж говорю.

На жаль, час навчив мене, що це не є позитивними рисами у Сполучених Штатах. В решті-решт це країна, де університети задають курсові роботи як групові проекти. Якщо людині більше не дозволяється навіть писати самій статтю, то не знаю, чому я думала, що кар’єра у написанні друкованої та телевізійної реклами буде гарною ідеєю, але я це зробила.

en >>

Раціональність/ірраціональність у соціоніці та MBTI

У своїй праці «Психологічні типи» Карл Юнг поділив всі 8 типів на дві групи: раціональні та ірраціональні. Згідно Юнга, тип відноситься до раціонального, якщо його головна психічна функція – раціональна, тип відноситься до ірраціонального, якщо його головна психічна функція – ірраціональна. Раціональними функціями Юнг вважав Мислення (Thinking) та Почуття (Feeling), а ірраціональними – Сенсорику (Sensasion) та Інтуїцію (Intuition).

Соціоніка використовує те ж поняття раціональність/ірраціональність, що і Карл Юнг. В MBTI є поняття Судження (Judging)/Сприйняття (Perceiving), що вважається тотожним раціональності/ірраціональності. Давайте порівняємо, що вкладається у поняття Раціональності/Ірраціональності у соціоніці та у Судження/Сприйняття у MBTI.

• Прояви Судження/Сприйняття в MBTI (кластери Ізабел Маєрс для MBTI форми G)

Судження (Judging)/Сприйняття (Perceiving)
Спонтанність: Відмінність між запланованим і спонтанним способом життя.
Планування: Відмінність між довгостроковим плануванням і рухом у потоці.
Організація: Організація поточної ситуації на відміну від довгострокового планування.
Застосування: Відмінність між задоволенням від досягнення мети та завершення справи, у порівнянні із задоволенням від того, що викликає інтерес; або між роботою із-за обов'язку чи роботою для задоволення.
Зобов’язання: Відмінність між серйозним або вільним ставленням до виконання обов’язків.