Рівні психологічної гармонійності в типології Юнга
Типологія Юнга є 8-ми компонентною, її основними елементами є 8 психічних функцій і, відповідно, 8 психологічних типів. (Детальніше тут >>>)
Тип людини визначається головною психічною функцією. З кожною психічною функцією пов’язаний механізм виникнення певного психічного страждання або внутрішнього конфлікту.
Карл Юнг писав: «Свідома установка (головна психічна функція) за своєю природою завжди є світоглядом, якщо це не релігія у відкритому вигляді. Це якраз те, що робить проблему типології настільки важливою. Непорозуміння між типами – це не просто зовнішній конфлікт між людьми, це також джерело нескінченних внутрішніх конфліктів, причина не тільки зовнішніх суперечок і неприязні, але й нервових хвороб та психічного страждання.» (1)
Для кожного з 8 типів Карл Юнг виділяв декілька рівнів психологічної гармонійності-дисгармонійності, вказував, які неврози* притаманні тому чи іншому типу, а також описував деструктивну поведінку типу при високому ступені дисгармонійності.
Ось короткий приклад того, як Карл Юнг описував рівні психологічної гармонійності-дисгармонійності для певного типу:
«Жоден інший тип людини не може зрівнятися з екстравертним сенсорним типом (Se) у реалізмі. … Його життя - це накопичення фактичного досвіду з конкретними об'єктами.
Його мета - конкретна насолода, і його мораль орієнтована на те ж саме. …Це жодним чином не означає, що він є лише тілесносприйнятливий або грубий, адже він може диференціювати своє відчуття до найтоншого ступеня естетичної чистоти, при цьому навіть у своїх найбільш абстрактних відчуттях він залишається вірним своєму принципу об'єктивного відчуття.
На нижчих рівнях це людина фізичної реальності, що має мало схильності як до роздумів, так і до бажання керувати іншими. Його незмінним прагненням є відчувати об'єкт, мати фізичні відчуття і по можливості насолоджуватися ними. … У нього немає «ідейних» ідеалів, тому він не має жодних підстав ставитися неприязно до реальних речей та фактів.
Але чим більше відчуття переважає, так що суб’єкт, що відчуває, зникає за чуттєвим враженням, тим більш неприємним стає цей тип. Він або перетворюється на грубого шукача насолод, або стає безсовісним нагромаджувачем розкоші. Хоча об’єкт залишається для нього цілком необхідним, проте, він все-таки знецінюється як щось, що існує само собою. Об’єкт безжально насилують та загалом ігнорують, оскільки тепер його єдине призначення — стимулювати відчуття.
Коли його установка (головна психічна функція) досягає ненормальної односторонності, йому загрожує небезпека потрапити під вплив несвідомого настільки ж сильно, наскільки він свідомо чіпляється за об'єкти.» (2)
Поведінка людини певного типу на різних рівнях гармонійності настільки відрізняється, що може здатися, що йдеться про різні типи людей. Ознайомлення із рівнями психологічної гармонійності-дисгармонійності допомагає зрозуміти, як відбувається розвиток чи деградація у представників кожного типу. За допомогою рівнів гармонійності можна передбачити також поведінку певної людини та характер взаємодії з нею.
• При високому рівні гармонійності людина приймає себе та інших, здатна розуміти інших, співпрацює з іншими, її дії конструктивні. Вона налаштована оптимістично, сприймає перешкоди як нові можливості та швидко відновлюється після стресу.
• При середньому рівні людина не здатна бути собою, поводиться нещиро і схильна до маніпуляцій. Вона байдужа до інших, не намагається нікого зрозуміти і не налаштована на взаємовигідну співпрацю.
• При низькому рівні гармонійності людина не приймає і не любить себе, хоче, щоб інші її любили, вважає, що «ніхто її не розуміє». Взаємодіє з іншими деструктивно, схильна до різних залежностей. Все сприймає як проблему чи загрозу. Має багато внутрішніх конфліктів, через які втрачає енергію.
Загалом, нормально спілкуватися між собою можуть лише люди одного рівня або сусідніх рівнів. Людина, яка має низький рівень гармонійності, не може зрозуміти людину, що має високий рівень гармонійності, вона завжди помилятиметься щодо оцінки її дій, приписуючи їй хибні цілі і мотивації.
Передача інформації найкраща від того ж рівня чи з сусіднього зверху рівня. Інформація з нижчого рівня не сприймається тими, хто на вищих рівнях.
Ступінь психологічної гармонійності людини можна поділити на різну кількість рівнів, найчастіше описують від трьох до десяти рівнів.
У типології Еннеаграми налічується 9 рівнів розвитку для кожного типу. Ось які рівні описуються у книзі «Мудрість Еннеаграми» (3) :
• Здорові рівні: 1 – Звільнення; 2 – Психологічні можливості; 3 – Соціальна цінність;
• Середні рівні: 4 – Фіксація; 5 – Міжособистісний конфлікт; 6 – Гіперкомпенсація;
• Нездорові рівні: 7 – Порушення поведінки; 8 – Одержимість і примус; 9 – Патологічна деструктивність.
(Детальніше тут >>>)
Американський філософ Кен Уілбер високо оцінив рівні розвитку, описані у книзі:
«Поєднавши горизонтальні типи Еннеаграми із системою вертикальних рівнів розвитку, Різо та Хадсон створили одну з найперших по-справжньому інтегральних моделей людської душі. Крім важливості і потрібності цієї воістину новаторської роботи вона оголює повну неспроможність будь-якого іншого більш обмеженого підходу, крім повномасштабної моделі людського зростання і розвитку.»
Мало хто знайомий із типологією Юнга та рівнями гармонійності типів, адже книга «Психологічні типи» написана складною мовою, яку важко розуміти навіть спеціалістам. Крім того, під час написання книги багатьох психологічних термінів ще не існувало, і Карл Юнг змушений був сам створювати і вводити нові терміни.
Більшість людей знає про типологію Юнга завдяки MBTI та соціоніці. Проте ці сучасні типологічні моделі описують лише нормальну поведінку типів, а рівні психологічної гармонійності-дисгармонійності людини ці моделі не враховують. Крім того, MBTI описуює не 8, а 16 типів.
Пропонуємо ознайомитися із сучасними описами восьми типів Юнга, написаними простою зрозумілою мовою. Ці описи включають рівні психологічної гармонійності-дисгармонійності типів.
Для типів Юнга було розроблено 6 рівнів психологічної гармонійності-дисгармонійності (від повної гармонії до сильної дисгармонії, від збалансованості до розбалансованості):
• НАЙЧИСТІШИЙ ПРОЯВ ФУНКЦІЇ – тип проявляється цілісно і без викривлень завдяки процесу індивідуації.
• СОЦІАЛЬНА РОЛЬ – сильні сторони людини резонують з відповідним запитом з боку суспільства.
• НЕВРОТИЧНА РОЛЬ – людина хоче своїми сильними сторонами бути корисною суспільству, а взамін очікує підтримки своєї самооцінки.
• МАНІПУЛЯЦІЯ – Завдяки маніпуляціям людина намагається витрясти від людей бажану для себе поведінку, щоб підтримати свою самооцінку.
• АГРЕСИВНЕ НАВ’ЯЗУВАННЯ – насильницьке втягування інших у свій деструктивний сценарій.
• САМОРУЙНІВНЕ РОЗЧАРУВАННЯ – Зневіра в тому, що хтось підтримає його самооцінку. Зникнення будь-яких цілей і мотивацій.
Se --- Si --- Fe --- Fi --- Te --- Ti --- Ne --- Ni
Ці рівні показують принципові відмінності всередині кожного типу, додаючи «вертикальну» розгортку до кожного «горизонтального» зрізу.
* * * * *
* Хоча діагноз «невроз» було вилучено з «Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів» (DSM) у 1980 році, термін все ще часто неофіційно використовується для опису поведінки, пов’язаної зі стресом і тривогою.
1 – Психологічні типи. Лекція Карла Юнга, Теритет (Швейцарія) 1923р, “Psychologische Typen”.
2 – Карл Густав Юнг. "Психологічні типи" (1921). Розділ X – Загальний опис типів. Тип з екстравертною сенсорикою (The Extraverted Sensation Type).
3 – Дон Різо, Рас Хадсон. Мудрість Еннеаграми (The Wisdom of the Enneagram), 1999.