Морфологічні типи
Психологічні особливості трьох основних морфологічних типів тіла з позиції Еннеаграми.
Автор статті - Пітер О'Ханрахан (Peter O'Hanrahan), спеціаліст із типології Еннеаграми.
Ектоморф | Мезоморф | Ендоморф |
Ектоморфи
Ектоморфи мають тонке і часто тверде тіло, яке відображає нервову систему. Такі люди зазвичай напружені та чутливі. Вони мають слабкий фізичний та емоційний захист. Ектоморфи можуть бути занадто стимульовані контактами з людьми і тому потребують усамітнення. З іншого боку, вони здатні впоратися зі значною кількістю розумових стимулів, більше ніж будь-який інший тип, оскільки можуть блокувати свої фізичні імпульси. Однак вони можуть бути перевантажені і тоді їм важко заспокоїти свою нервову систему. Це може проявлятися, наприклад, проблемами зі сном, травленням або з засвоєнням їжі.
Можливо, із-за їхнього більш вразливого тіла, ектоморфи більше ніж інші типи віддалені від землі (від фізичного і матеріального). Їм часто буває близьке відчуття страху: страху фізичного світу або боязні інших людей. Внаслідок того, що вони більше ніж інші відчувають загрозу (небезпеку), їм буває важче ніж іншим підтримувати комфортні відносини з людьми. По відношенню до інших вони часто бувають налаштовані вороже без особливої причини або як мінімум насторожено. Здатність відсторонюватися може бути справжнім порятунком для ектоморфів. Втікання в голову (знаходження притулку в голові) допомагає їм зменшити їх вразливість і загальмувати (сповільнити) енергію їхнього тіла. Фізичне задоволення може бути для них таким самим випробовуванням як і фізичне страждання.
У минулі століття ектоморфне тіло могло бути справжньою незручністю. Воно не підходить ні для важкої роботи у сільському господарстві чи у будівництві, ні для ролі воїна. На щастя, ектоморфи мали можливість знайти місце у суспільстві, де цінувалися мислення та чутливість нервової системи: спеціалісти з планування, вчені, музиканти… В наш час, оскільки сучасне суспільство віддає перевагу або більше винагороджує інтелект та роботу з інформацією ніж фізичну працю, ектоморфи мають більше успіху.
Крайньою версією ектоморфного типу є людина, яка повністю живе у своїй голові, оточена книгами і комп’ютером, і яка зовсім не знає свого тіла; але такі випадки трапляються рідко. Ектоморфи також можуть бути спортивними, полюбляти такі заняття як біг або їзда на велосипеді. Більшість людей не є чистими ектоморфами, але мають зазвичай додатково ендоморфний або мезоморфний компонент.
Поведінка у конфлікті:
Зазвичай ектоморфи не люблять прямих конфліктів і намагаються їх уникнути. В той же час, вони можуть бути чудовими стратегами і спеціалістами з планування у конфліктних ситуаціях, якщо не перебувають на передовій. Ектоморфи більш охоче виражають свою агресивність інтелектуальною критикою та осудом, ніж фізичним способом. Коли вони гніваються, вони зазвичай стають холодними і відстороненими, а не розлюченими та емоційними (хоча завжди є винятки). Їм треба зрозуміти, що деякі інші люди, особливо діти, мають потребу виражати себе більш емоційно і більш фізично, ніж вони.
Коли вони вступають у конфлікт з кимось, віч-на-віч, вони, як правило, мають схильність втікати в голову і раціоналізувати. Це може нейтралізувати певні ситуації, але також може спричинити загострення або поразку в тих випадках, коли конфлікт потрібний і є продуктивним. Оскільки вони роблять все можливе, щоб уникнути фізичної агресії, вони можуть опинитися в дуже невигідній ситуації коли потрібно керувати конфліктом або реагувати.
Як їм допомогти і підтримати:
* Наближайтеся до них обережно, поважаючи їхні кордони.
* Не перенавантажуйте їх надмірними контактами або стимуляцією; чим менше - тим краще.
* Легкий контакт сприяє розслабленню. Лише м'язів недостатньо; дуже важливо звернутися до нервової системи. * Допоможіть їм сповільнити нервову систему і дихати животом.
* Дайте їм час на роздуми та на усамітнення, яких вони потребують. Заохочуйте їх робити перерви, а потім повертатися.
* Попросіть їх розказати вам про те, що вони почувають, але не очікуйте від них надто багато чи надто швидко.
Далі буде ...
Останнє оновлення: 16.03.2020
Взято з сайту Французького Інституту Еннеаграми www.enneagramme.com