7 ПРОМЕНІВ

Типосинтез

Тип з інтровертною сенсорикою

2 - Тип з інтровертною сенсорикою

Інтровертна сенсорика  (або сенсорика простору) - Просторова гармонія, розслаблення, комфорт

Базовий опис:

Світ для нього – поле взаємопроникаючих енергетичних потоків, які потребують його участі для гармонізації.

Світ пізнає через сенсорні відчуття. Добре відчуває найменші відтінки фізичного стану. Йому важливе відчуття зручності, комфорту (зручний одяг, смачна їжа, добре самопочуття, здоров’я, повноцінний відпочинок, розслаблення). Турботливий, піклується про здоров’я та хороше самопочуття своє і своїх близьких. Рахується зі звичками та вподобаннями навколишніх. Вивчає світ речей та їх фізичні якості, любить займатися побутом. Добре виражає себе невербальними способами: мистецтво, малювання, музика, танець, спорт, робота з тваринами і природою. Вміє створювати комфорт, смачно готувати. Любить працювати у власному темпі. Уникає рутини, ухиляється від графіка. Намагається не виділятися, не прагне до лідерства. Орієнтований на сім’ю та дітей. 

Найкращі прояви:

Створює навколо себе гармонійну та доброзичливу атмосферу, вміє допомогти іншим розслабитися, заспокоюючи інших та урівноважуючи конфлікти. Враховує різні точки зору, поєднує різні бачення. М’який та терплячий у спілкуванні. Толерантний. Може бути опорою для інших, спонукаючи їх до ініціативності та активних дій у зовнішньому світі.

Вміє створювати затишок та комфорт гармонійним поєднанням просторових форм (дизайн), кольорів, звуків, смаків та ін. 

Суб'єктивне відчуття функції:

Вважає, що все у навколишньому просторі має бути естетичним, комфортним, гармонійним та збалансованим. Гордиться тим, що він має легкий характер і вміє створювати навколо себе психологічну і фізичну гармонію.  Часто відчуває, що зливається з іншими людьми, музикою, природою. Йому подобається бавитися з дітьми, любить тварин, отримує задоволення від роботи в саду. Слідкує за тим, щоб своїми діями не викликати негативної реакції навколишніх. Легко нехтує своїми потребами на користь іншого. Намагається уникнути конфлікту, йому важко відмовити комусь, сказати «ні». В колективі уникає лідерства, проте у міжособистісних відносинах поводиться як опікун, прагне бути опорою для партнера. Не тисне на інших, і сам не підкоряється тиску на себе. Уважний до потреб і проблем своїх друзів: негайно відгукується і приходить на допомогу.

Слідкує за тим, щоб ніщо не порушувало його стан фізичного та емоційного комфорту. Відновлюється, перебуваючи на самоті в улюбленому спокійному місці. Любить спокійне спілкування з природою. Любить роздумувати про красу навколишнього світу, про приємні відчуття, які добре пам’ятає: кольори, запахи, звуки.

Не переносить одноманітності і нудьги. В одязі відкидає стандарти і не слідує за модою, вважає, що кожній людині потрібно своє, індивідуальне.

Потреба в доповненні   -  :    

Недостатньо розуміє те, що відбувається навколо нього, а також недооцінює свої навики та здібності.  «Я жив із відчуттям, що я неважливий і мені нема що запропонувати іншим.» Тримається в тіні. Соромиться своїх талантів.  Йому важко зрозуміти, чого він насправді хоче. Тому цінує людей, які можуть продемонструвати йому цілісну картину світу, різноманіття можливостей, надати впевненості у власних можливостях, допомогти знайти своє покликання.

Погано бачить можливості та перспективи, орієнтується в цьому світі ніби напомацки. Симпатизує незвичним і неординарним людям, може заворожено слухати про нові теорії та ідеї. Тяжіє до середовищ, в яких є ярко виражений «ідейний центр» з визнаним ним лідером. Позитивно сприймається лише та обстановка, в якій панує оптимізм: «Все буде добре! Світ - чудовий!», що породжує впевненість у позитивному майбутньому.

Тип з інтровертною сенсорикою має два підтипи: логічний (сенсорно-логічний інтроверт) СЛІ  та етичний (сенсорно-етичний інтроверт) СЕІ  .

 СЛІгострі, підбадьорюючі, контрастні відчуття, мінімізація дискомфорту, незручність, дисгармонія, несмак, робота, втома, напруження, хвороба, погане самопочуття, біль. Сильніше реагує на негативні, неприємні, гострі відчуття, намагаючись піти від напруження, незручності чи дискомфорту.

СЕІрозслаблені, приємні відчуття, максимізація комфорту, зручність, гармонія, краса, привабливість, відпочинок, здоров’я, добре самопочуття, задоволення, чутливість. Сильніше реагує на позитивні відчуття, він тягнеться до приємного в навколишньому світі як ніхто інший, його притягують прості життєві радості і задоволення: смачна їжа, гарний інтер’єр, відпочинок на природі, комфортна обстановка та ін. Дюма ніби направлений на прийом приємних відчуттів у малих дозах.

Психологічні аспекти інтровертної сенсорики

Функція інтровертна сенсорика  при високому рівні психологічної зрілості наділяє людину почуттям гармонії, вмінням створювати затишок і комфорт, задовольняти тілесні потреби, вмінням створювати доброзичливу атмосферу навколо себе, заспокоюючи інших та урівноважуючи конфлікти, скромністю, терплячістю, толерантністю. При низькому рівні психологічної зрілості ця функція проявляється униканням конфліктів, надмірним догоджанням навколишнім, пасивним спротивом, схильністю до злиття з партнером, самозабуттям, лінню та гедонізмом (пошуком насолоди від смачної їжі, комфорту та ін. сенсорних відчуттів).

Толерантність до навколишніх переходить у потакання їх вадам та шкідливим звичкам. Тяжіння до приємних сенсорних відчуттів та комфорту переходить у гедонізм, тяжіння до смачної переходить у обжерство та алкоголізм. Схильність підлаштовуватися під потреби навколишніх переходить у невротичну злитність, розчиненні в партнері та самозреченні.

 Для типу з інтровертною сенсорикою дуже важливим є відчуття гармонії. Проте поняття гармонія включає в себе також протилежність – дисгармонію. Людина даного типу при високому рівні психологічної зрілості усвідомлює ці пари протилежностей і приймає в собі як гармонійність, так і дисгармонійність. Проте, при меншій психологічній зрілості людина прилипає до однієї складової образу і витісняє другу, «погану» складову. Чим більше тип з інтровертною сенсорикою прагне бути гармонійним, тим більше він боїться відчуття дисгармонії, дискомфорту, конфлікту, роз’єднаності з іншими. Чим більше такий тип ототожнюється з «образом себе» як того, хто створює гармонію, тим більше він уникає будь-якого натяку на свою дисгармонійність. При середньому рівні психологічної зрілості тип з інтровертною сенсорикою ігнорує внутрішні конфлікти та дисгармонійні стани, закривається від самого себе, щоб не відчувати їх, що призводить до внутрішнього очерствіння та зменшення усвідомлення себе. Йому починає здаватися, що його люблять саме за його легкий, мирний, неконфліктний характер. І щоб його любили, йому треба у всіх ситуаціях підтверджувати це. При ще нижчому рівні психологічної зрілості такий тип, щоб не відчувати внутрішнього дискомфорту та дисгармонії, відрікається від самого себе аж до самозабуття, проявляє повну байдужість до себе, при тому механістично підлаштовується під навколишніх, розчиняючись у них. Чим сильніше він витісняє відчуття внутрішньої дисгармонії та внутрішніх конфліктів, тим сильніше намагається створити зовнішню гармонію, уникати конфліктів з людьми та задобрювати навколишніх. Навіть при дуже сильному неврозі такий тип зовні здається спокійним і доброзичливим.

 ● Ендоморфний тип за Шелдоном

Розслаблення в поставі і рухах. Сповільнені реакції. Ввічлива поведінка. Глибокий сон. Любов до їжі. Соціалізація харчової потреби. Орієнтований на дитинство та сімейні відносини. Орієнтація на інших людей. Безхарактерність. У стані алкогольного сп’яніння - товариськість і м’якість.

● Маска МАЗОХІСТА або травма приниженого за Ліз Бурбо  «5 травм, які заважають бути самим собою»:

Мазохіст звалює на себе масу роботи. Візьмемо для прикладу жінку, яка, бажаючи зробити приємне чоловікові, погоджується, щоб свекруха жила разом з ними. Через деякий час свекруха захворіває; господиня вважає себе зобов'язаною доглядати за нею. У мазохіста є дар втягуватися в ситуації, у яких він повинен кимось займатися, когось опікати, комусь допомагати. Він поступово забуває про самого себе. Чим більше він звалює на свої плечі, тим більшою стає його фізична вага.

Поки він допомагає іншим, він упевнений, що йому нема чого соромитися, але дуже часто потім відчуває приниження від того, що його використовували. Він майже завжди вважає, що його послуги не оцінені належним чином. Багато жінок-мазохістів люблять скаржитися, що в них більше немає сил, що годі їм бути служницею. Скаржаться, але нічого не змінюють: вони не можуть усвідомити, що самі собі створюють неволю. 

Мазохіст не усвідомлює, що, роблячи все для інших, він принижує їх; він змушує їх відчувати, що без нього їм не обійтися. Іноді мазохіст навіть спеціально робить так, щоб інші члени сім'ї та друзі переконалися, що пан Н. не зміг без нього обійтися, – і це оголошується в присутності пана Н., який, природно, відчуває себе приниженим подвійно.

Мати-мазохістка схильна, наприклад, контролювати одяг, зовнішність, охайність своїх дітей і чоловіка. Така мама всіма способами добивається чистоти і акуратності навіть від зовсім маленьких дітей – в іншому випадку вона відчуває сором за себе в ролі матері.

Оскільки мазохіст – не має значення про чоловіка йдеться чи про жінку – часто ототожнює себе (зливається) зі своєю матір'ю, то він готовий на все, аби тільки не заподіяти їй сорому. Мати має величезний вплив на нього, часто неусвідомлюваний і мимовільний. Він настільки ж несвідомо сприймає мати як важкий і неминучий вантаж.

Мазохісту дуже важко висловити свої справжні потреби і почуття, тому що з раннього дитинства він боїться говорити – боїться пережити сором або змусити інших відчути сором.

Деякі люди зізнавалися мені, що їм було дуже соромно за свої дитячі бажання, коли вони бачили, як їх мати позбавляє себе найнеобхіднішого. Вони не наважувалися заговорити про ці бажання, особливо з матір'ю. Зазвичай мазохіст доходить у цій поведінці до тієї точки, де вже не відчуває власних бажань, – настільки сильні його побоювання не сподобатися мамі. Він так хоче подобатися їй, що дозволяє собі тільки ті бажання, які її порадують.

Велике значення для мазохіста має свобода — вона для нього означає, що він нікому нічого не винен, що його ніхто не контролює і що він робить що хоче і коли хоче.

Коли він вільний, коли відчуває, що ніхто не ставить йому палиці в колеса, він розквітає, живе повнокровним життям, в нього немає перешкод. У такий момент він схильний до надлишку, причому відразу в багатьох сферах. Він багато їсть, він закуповує і готує занадто багато їжі, надмірно багато п'є, робить більше за всіх, він занадто багатьом хоче допомогти, надмірно працює, надмірно витрачає і занадто багато говорить, він вважає, що надмірно багатий. Він вважає, що якщо займається собою, то вже непотрібний іншим

На службі мазохіст вибирає таку посаду, де відчуває себе зобов'язаним всюди втручатися і все залагоджувати, щоб всі були щасливі. В іншому випадку звинувачує себе в бездіяльності; йому соромно, так як він вважає себе відповідальним за щастя інших.

В тілі мазохіста заблокована велика кількість енергії. Якби він умів дозволити собі таку потрібну йому свободу і не відчувати при цьому ні провини, ні сорому, його тіло стало б стрункішим, позбувшись запасів заблокованої енергії.

Останнє оновлення : 06.10.2020