Теософія, антропософія, неотеософія

Теософія, антропософія, неотеософія

Олена Блаватська. Рудольф Штайнер. Аліса Бейлі. Макс Гендель.

Коротка довідка про привнесення

езотеричних знань в сучасну західну цивілізацію

Теософське Товариство (англ. Theosophical Society) було засноване у 17 листопада 1875 року Оленою Блаватською (Helena Blavatsky), Генрі Олкоттом (Henry Steel Olcott) і Уільямом Джаджем (William Quan Judge). Теософське Товариство є міжнародною громадською організацією.

Девіз: «Немає релігії, вищої за істину» (санск. Satyat Nasti Paro Dharmah).

В статуті Теософського Товариства закріплені його три головні цілі:

1) Заснувати ядро всесвітнього братерства без відмінності раси, віри, статі, касти.

2) Заохочувати порівняльне вивчення релігій, науки і філософії.

3) Досліджувати невідомі закони природи і приховані сили людини.

 

Ідейними натхненниками Теософського товариства вважають Вчителів Трансгімалайської Школи Правічної Мудрості: Ель Морію та Кут Хумі.

 

За суб’єктивним сприйняттям автора статті, сучасне Теософське Товариство ставить собі за мету зберегти оазис енергій, принесений пані Блаватською понад сто тридцять років тому. Відтак, нові імпульси Духовної Ієрархії, які мають бути осаджені в світ людей, змушені шукати для свого проявлення інші наявні організаційні форми, або ж створювати нові форми для прояву. Прикладом цього можуть послужити факти з життя відомих наставників: Рудольфа Штайнера, Джидду Крішнамурті, Аліси Бейлі.

 

Джидду Крішнамурті, індійський та англійський духовний вчитель, мислитель. Походив із брахманської родини. Навчався в Англії з 15 років. Вступив до Теософського товариства, яке проголосило його "Живим Богом", Месією. Відмовився від ролі духовного вчителя людства, заявивши, що не шукає послідовників. "Мені не потрібна ваша віра. Я не маю чому вас навчати. Нехай кожен з вас стане своїм власним вчителем та учнем". Не приєднався до жодної організації та руху, залишившись одиноким учителем, що багато подорожував та спілкувався з людьми. Всі його книги записані з його слів під час зустрічей у різних куточках світу. Найвідоміші з них - "Початки навчання", "Свобода від відомого", "Бомбейські бесіди", "Перша й остання свобода", "Виховання і сенс життя" та інші.

 

Рудольф Штайнер був на початку своєї діяльності одним з активних діячів Теософського Товариства (в період з 1900 по 1913 роки), однак після певних ідеологічних та адмінстративних розбіжностей, заснував власну гілку знань: Антропософію. Ставлячи в середину досліджень людину, він дещо модифікував знання, принесені Оленою Блаватською, хоч при детальному вивченні праць відомих теософів (Анні Безант і особливо Чарльза Летбітера) очевидним стає спільність джерела походження Теософії та Антропософії. А те, як засновники цих гілок інтерпретують та практично застосовують ці знання, залежить від їхньої індивідуальної місії (покликання), як вони її сприймають і намагаються втілити.

 

Схожа історія мала місце з Алісою Бейлі, яка на початках співпрацювала з американською гілкою Теософського Товариства, але в результаті конфліктів на рівні особистісних комунікацій, пішла своїм шляхом служіння. Їй випала можливість і завдання працювати в формі телепатичного зв’язку з одним із Вчителів, Вчителем Д.К. Протягом тридцяти років такої співпраці (з 1919 по 1949 роки) Алісою Бейлі були написані книги, які стали підґрунтям для роботи служителів Нової Епохи. Люди Доброї Волі розглядають вчення, продиктоване Д.К., як продовження інформації від Олени Блаватської в «Таємній Доктрині».

 

З відстані століть бачимо єдність Правічної Мудрості з одночасним різноманіттям Її прояву в людському інформаційному полі завдяки його передовим представникам. Відтак, на сьогодні спеціалізація серед людей доброї волі теж має місце: одні покликані підтримувати енергії у формаціях, створених попередніми наставниками, інші – модифікувати ці формації для більшої відповідності вимогам часу, треті ж діють задля творення нових способів співпраці, котрі не обмежуються жодною з форм чи організацій, а є за своєю суттю ближчими до того, що називається роботою над проектами (коли форма створюється лише на період реалізації відповідного проекту).