УХВАЛА

ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції

«На шляху до синтезу філософії, релігії і науки»

10-11 квітня 2009 року

 

Заслухавши та обговоривши доповіді, учасники конференції ухвалили:

  • Оскільки езотерично-містичний аспект життя, науки, релігії і філософії нехтувався, рекомендується започаткувати серйозні дослідження у сфері езотеризму та містицизму з метою напрацювання нових шляхів осмислення світу та людини. Практика засвідчила, що нехтування езотерично-містичним виміром веде до руйнування навколишнього середовища, морального занепаду людини. Відтак, актуальним є запропонувати сучасній науці і освіті дієві механізми погодження індивідуальних, суспільних, загальнолюдських та загальнопланетних цілей.
  • Оскільки цілісність світогляду визначається повнотою набутого досвіду на всіх рівнях взаємодії людини із світом, то актуальною є робота в напрямку створення універсальної моделі поетапного формування світогляду, що дозволить узгодити індивідуальний світогляд із загальнолюдськими пріоритетами.
  • Напрацьовувати у філософсько-світоглядній площині ті підходи, котрі формують у фахівців як природничих, так і гуманітарних напрямків, навики синтезованого мислення, що, в свою чергу сприяє цілісній, екологічно виваженій професійній діяльності.
  • Сприяти усіма можливими наявними засобами та ресурсами розвитку міжпредметного діалогу з метою створення парадигмального синтезу, який дозволить подолати розриви між різними галузями життя, філософії, науки і релігії. Цьому сприяє створення нової мета-методології синтезу, яка базується на поєднанні найпередовіших методологічних напрацювань сучасних природничих і гуманітарних наук з методологією езотеричних Традицій.
  • Працювати над створенням методів, які дозволять конкретизувати парадигмально-світоглядний синтез і впровадити його в практику.
  • Одним із завдань постнекласичної науки є завдання формування інтегральної парадигми, тому важливо запроваджувати у навчальні програми інтегративні курси.
  • Завдяки сказаному вище, здійснюється поступ щодо синтезу у напрямку від історично-оглядової через парадигмально-світоглядну до практично-прикладної площини.

Отже, вважаємо актуальним проводити подібні конференції, зустрічі, круглі столи кожного року і в різних містах України. Це сприятиме діалогу і обміну інформацією між науковцями з різних куточків України, людьми доброї волі, представниками громадянського суспільства. Діалог та обмін інформацією сприятиме створенню відповідного середовища, в якому напрацьовуватимуться підходи до створення синтезу науки, філософії і релігії та застосуванню синтезованих знань у різних сферах.