СІМ ПРОМЕНІВ

8 червня 2007 року на кафедрі філософії НУ “Львівська політехніка”

відбувся круглий стіл на тему

“Перспективи та складності у відродженні сакральних знань”

 Розпочав роботу круглого столу завідувач кафедри філософії, доктор філософських наук Петрушенко Віктор Леонтійович. Він зазначив, що наука XIX та першої половини ХХ століть ґрунтувалася на класичній парадигмі знання, яке здобувається в результаті узагальнення емпіричних фактів та результатів експериментів. Позитивізм, як загальна наукова концепція, не дозволяв звертатися до традиційних форм знання, які містяться в священних текстах, відкидав будь-яку метафізику, заперечував існування трансцендентності. Але ситуація в науці змінилася в другій половині ХХ століття. На зміну класичній парадигмі науки прийшла некласична, яка започаткувала пост-некласичні наукові дослідження із залученням священних текстів стародавніх цивілізацій, метафізики і дослідженням проявів трансцендентного.

Доцент кафедри філософії Ігор Карівець погодився із попереднім виступаючим і зауважив, що складність у відродженні сакральних знань є пов’язана з поверненням до сакрального сприйняття речей. У такому поверненні істотну роль повинні були б відігравати ті організації, рухи та групи людей доброї волі, які пропонують відповідні практики, мета яких повернути людину до сакрального. Сьогодні сакральне є предметом критичного розгляду наук, але це лише критичний аналіз, який не може вести до відродження сакрального сприйняття речей.

Доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Університету “Львівський Ставропігіон” Тюріна Тамара Георгіївна висловила думку про те, що необхідно розвивати інтуїцію та особистість. Необхідні освітні програми, які  акцентували б увагу саме на розвитку інтуїції особистості, яка допоможе їй в освоєнні сакральних знань.

Голова Львівської філії міжнародної культурно-просвітницької організації “Новий Акрополь” Наталія Петлевич зупинилася на моделі філософської школи класичного зразку і поділилася досвідом  її відродження.

Співробітник культурно-просвітницької організації “Новий Акрополь” Ксенія Тороповська акцентувала увагу на відмінності між еклектикою і синтезом, висловивши думку, що на даному етапі розвитку суспільства і наукової думки більш прийнятним є еклектичний підхід.

Голова громадської організації “Сходження” Андрій Забава  висловився за впровадження в навчальних закладах курсів, які б висвітлювали основи езотеризму, теософії, які б зверталися до спадщини Споконвічної мудрості. Це сприяло б  започаткуванню діалогу між академічною, офіційною наукою та споконвічною мудрістю. Крім того, він висловив тверде переконання щодо актуальності розробки у філософському науковому середовищі методології синтезу, що дасть можливість значно наблизити сакральні знання Споконвічної Мудрості і академічні наукові знання.

Старший науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики НАН України (Львів) Богдан Дробенко висловив скептичну думку щодо можливості на теоретичному і науковому рівні відродити сакральне знання. Лише практика це може зробити. Кожна людина знаходиться на певному щаблі розвитку. Якщо вона є на тому рівні, щоб сприйняти сакральне знання, то це відбудеться миттєво, без жодних теоретизувань. Необхідно вибирати гіпотезу і на практиці перевіряти її.

Учасники висловили свої побажання щодо більш ефективного проведення наступних круглих столів.