Зудх: (араб., стримання,відречення, аскетизм).
1. В ісламі – благочестив а поведінка, що передбачає відмову від мирських благ, бідність, поміркованість в їжі і зменшення тривалості сну.
2. Один з варіантів  містичного шляху суфія. В суфізмі практика зудха приймала крайні форми, виражаючись в тотальному зосередженні на Богу, відмову від всього земного і вийнятковому аскетизмі.