Структуралізм. Французька філософська течія - конкретно-наукова методологія, методологія гуманітарних наук, яка аналізує певну галузь як складну систему взаємопов'язаних елементів. Цей напрям методології виник в лінгвістиці (Фердинанд де Сосюр), а використовується в антропології (Клод Леві-Строс), психології (Жан Піаже), психоаналізі (Жак Лакан), літературі (Жерар Женетт), математиці (Ніколя Бурбакі) тощо.

Чотири головні ідеї структуралізму:

1) структура - те що визначає місце кожного елементу в цілому,

2) структуру має кожна система,

3) структурні закони відносяться більше до буття, аніж до змін,

4) структура є тією реальною річчю, яка схована під поверхнею видимого значення.