Ігор Богдановський, Національний університет податкової служби України, м. Ірпінь.

 Олена Льовкіна, Національний університет податкової служби України, м. Ірпінь

 ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСТРАСЕНСОРИКИ

ЯК МОСТУ МІЖ НАУКОЮ ТА РЕЛІГІЄЮ

 Нині багатьма людьми екстрасенсорика та біоенергетика сприймається як частина т. зв. паранауки, разом із такими її сферами як хіромантія, астрологія і т. п. Проте, на наше переконання, варто більш уважно придивитися до цього феномену. В СРСР існували цілі наукові колективи, члени яких протягом десятиліть вивчали екстрасенсів. Радянськими науковцями були отримані вагомі теоретичні і практичні результати, які свідчать, що зводити всі без винятку явища екстрасенсорики та біоенергетики до марновірства і шахрайства, жодною мірою не можна. Багато дослідників феномен екстрасенсорики вважають частиною більш широкого феномену релігії, споріднюючи його із сферами містики та езотерики. Тим самим, екстрасенсорика входить до сфери інтересів релігієзнавства. Найбільшою мірою екстрасенсорика цікавить тих дослідників, що вивчають нетрадиційні релігії. Проблеми розвитку нових і нетрадиційних релігій в СРСР і пострадянських країнах вивчалась такими відомими фахівцями як Є.Г.Балагушкін, Є.М.Волков, В.В.Гринько, П.С.Гуревич, О.Л.Дворкін, В.Є.Єленський, О.М.Красніков, В.І.Лубський, М.П.Мчедлов, Д.М.Угринович, А.Б.Холмогорова, Л.О.Филипович та ін. В якості важливого джерела інформації про наукові дослідження феномену екстрасенсорики в СРСР та пострадянських країнах були використані дві книги В.Є.Лебедька з серії: «Хроніки російської сан’яси», опубліковані на рубежі ХХ-ХХІ ст. Більшу частину цих книг складають інтерв’ю, які брав їх автор у найбільш відомих й авторитетних на пострадянському просторі екстрасенсів, біоенергетиків та езотериків.

Ігор Карівець, Національний університет «Львівська політехніка»

МЕТАФОРА ДУАЛІЗМУ У ГНОСТИЦИЗМІ

У статті автор спростовує  твердження про те, що гностицизм у своїй основі дуалістичний та визнає існування двох і більше богів. Автор статті доходить висновку, що в основу гностицизму покладено онтологічний монізм, а дуалізм – це лише метафора, яка покликана показати недосконалість та позірність чуттєвого (матеріального) світу.

Ключові слова: дуалізм, онтологічний монізм, метафора,, деміург, еон, Ісус Христос, самопороджене.

Ihor Karivets’ , Lviv National Polytechnic University

Анастасія Стрелкова, Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ, Київ

МІСТИЧНИЙ УНІВЕРСУМ ХУАЯНЬ

Ми знаємо, що менша річ не може вміщувати більшу, однак мислителі однієї з найоригінальніших буддійських традицій, школи хуаянь, стверджують протилежне: в одній порошинці присутня незліченна кількість світів. Як же влаштований цей містичний універсум школи хуаянь?

Буддійська школа хуаянь 華嚴宗 (кит. хуаянь цзун, яп. кеґон-сҗ) не має безпосереднього індійського попередника: вона сформувалася в Китаї у другій половині VII cт. і отримала назву за назвою свого головного канонічного тексту – «Аватамсака-сутри» 華嚴經 (кит. Хуаянь-цзін, яп. Кеґон-кьō, санскр. Avataṁsaka-sūtra, «Сутра квітчастого оздоблення»)[1]. Разом зі школою тяньтай їх називають «двома коштовними каменями» (双璧) китайського буддизму. Першим патріархом школи був Ду-шунь 杜順 (557–640), але її справжнім засновником вважають третього патріарха Фа-цзана 法藏 (643–712), адже саме при ньому школа швидко розвинулася і стала широко відомою. Найвідомішим же представником школи є її п’ятий патріарх, славетний Цзун-мі 宗密 (780–841), якого вшановують як патріарха також у школі чань. Однак уже в другій половині IX ст., не здолавши тиску переслідувань, як самостійна буддійська школа вона занепадає. Утім, її філософські ідеї не забувають, вони отримують нове життя в річищі іншої школи китайського буддизму – школи чань, яка власної метафізичної традиції не мала.

Костянтин Родигін, Донецький національний університет, м. Вінниця

ЧОСЕРОВА ПОЕТИКА АЛХІМІЇ:

ПРОЛОГ І ОПОВІДЬ СЛУГИ КАНОНІКА

Досліджено поетику середньовічної європейської алхімії у художніх творах її сучасника, англійського поета XIV ст. Джеффрі Чосера, «Пролог Слуги каноніка» та «Оповідь Слуги каноніка». Показано, що ставлення Чосера до алхімії не є однозначно негативним, натомість має навіть ознаки певної ґлорифікації «герметичного мистецтва» з позицій езотеричного дискурсу. Розглянуто алхіміко-філософське наповнення багатозначних образів і метафор поета, що є індикаторами соціокультурних процесів «поетизації алхімії» та «алхімізації поезії».

Ключові слова: алхімія, Джеффрі Чосер, Пролог Слуги каноніка, Оповідь Слуги каноніка, поетизація алхімії, алхімізація поезії, консервативне новаторство.

Тамара Тюріна Національний університет «Львівська політехніка»

Андрій Зачепа Українська академія друкарства, Львів

 РОЗУМ ТА СВІДОМІСТЬ ЯК КОСМОПЛАНЕТАРНИЙ ФЕНОМЕН: ЕЗОТЕРИЧНІ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ

 Розглянуто людський розум як космопланетарний феномен; розкрито рівні його еволюції, зміст та спрямованість (за Інтегральною Йогою, Агні-Йогою); проаналізовано еволюційну роль людського розуму у концепції біосфери та ноосфери В. Вернадського; розкрито сутність понять  «ноосферний розум» та «колективний розум».

Ключові слова: свідомість, людський розум як космопланетарний феномен,  концепція біосфери та ноосфери В. І. Вернадського, ноосферний розум, колективний розум.